Проаналізовано працю Васо Богданова "Повстання сербів у Воєводині та Угорська революція" як приклад упровадження методики історичного матеріалізму до югославської історіографії, а також наукову діяльність автора в міжвоєнний період як відображення суперечностей у вирішенні національного питання в країні і в Югославській комуністичній партії.

Досліджено історіографічні праці, присвячені вивченню специфіки візантійської агіографії як історичного джерела. З огляду на це оцінюється інформаційний потенціал агіографічного тексту та специфіка використання; зовнішні характеристики та історія формування корпусу східнохристиянської агіографії.

Висвітлено особистість талановитого вченого-гуманітарія В. З. Завітневича (1853 - 1927) на тлі педагогічного та громадського життя Київської духовної академії під час його керування кафедрою вітчизняної історії Київської духовної академії (1884 - 1910).

Розглянуто сутнісні характеристики інтелігенції ХIХ - ХХ ст. Увагу акцентовано на ролі української інтелігенції під час Помаранчевої революції.

Розглянуто концепції цивілізаційного статусу латиноамериканського континенту в контексті закономірностей та історичних наслідків контактів основних європейських та неєвропейських традицій.

Надано коментар до листів вітчизняного історика Миколи Битинського митрополиту Івану Огієнку, в яких порушуються питання освіти, культури та релігії.

Досліджено ситуацію, в якій опинилась Україна після завершення Другої світової війни, проаналізовано політику держави щодо відбудови промисловості та сільського господарства у республіці у першій повоєнній п'ятирічці.

Розглянуто свідчення визначного польського письменника Самуеля Грондського про генезу українського козацтва.

Проаналізовано стан сучасних вітчизняних студій історії українсько-польської угоди 1920 р.

Проаналізовано стан дослідження українського козацтва в період формування його як соціальної верстви. Основну увагу звернено на досягнення вітчизняної історичної науки.

Розглянуто питання появи значної кількості наративних джерел з яскравою антинімецькою ідеологією в період 1265 - 1330 рр. Зроблено спробу за допомогою методу дедукції і відстеження причинно-наслідкового зв'язку встановити мотиви появи цього комплексу джерел, вказати на сили, зацікавлені в такій пропаганді, а також окреслити цільову аудиторію, якій адресувалися ці документи.

Розглянуто питання формування територіально-адміністративного устрою на землях Правобережної України, приєднаних до Російської імперії в 1793 - 1801 рр. Особливу увагу приділено дослідженню змін територіального устрою зазначених теренів після поділів Речі Посполитої та вступу на престол Павла I.

Розглянуто еволюцію ордену розенкрейцерів, зокрема їх алхімічні практики від часу виникнення і до розпуску (XVII - XVIII ст.). Проаналізовано інтерес до алхімії як частини вчення Братства розенкрейцерів у німецькомовних землях.

Надано уривок віршованої хроніки невідомого автора другої половини XVII ст., у якій містяться дані про Браїлівську битву між Військом Запорозьким і підрозділом урядових військ, очолюваних С. Маховським.

Проаналізовано причини, законодавчу базу, основні етапи вилучення культових цінностей юдейських громад у 1920 - 1930-х рр. на українських теренах. Досліджено реакцію населення та служителів релігії на дії влади; з'ясовано подальшу долю предметів культу історико-мистецького значення та наслідки секуляризації.

Розглянуто європейський історичний дискурс щодо Балкан від ментального картографування та винайдення "іншого" до спроб переосмислення цих практик.

Розглянуто стан Державного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська Лавра" з часу відновлення його діяльності у 1944 р. до кінця 1960-х рр. Увагу приділено висновкам Комісії Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури, що провадила обстеження стану заповідника у квітні - липні 1967 р. Пам'яткоохоронну діяльність членів Товариства - українських учених і діячів мистецтва - проаналізовано як одну з форм повсякденного спротиву в радянській державі.

На базі архівних матеріалів досліджено історію обителі, що дає можливість краще зрозуміти деякі аспекти тогочасного функціонування українських монастирів.

Досліджено вплив християнської релігії та православної церкви на світоглядні орієнтації української інтелігенції; проаналізовано її відносини із православним кліром і названо причини зростання її негативного ставлення до православної церкви та духовенства у XIX - на початку XX ст.

Проаналізовано історичні тенденції розвитку міжнародних відносин, еволюцію "сили" та "норми", засоби їх самовираження як форми світового регулювання та встановлення нового світового порядку в контексті норми проти сили та роль США в цьому процесі.